В Україні розроблено проект по створенню нового ЗРК середньої дальності із заявленою максимальною дальністю ураження цілі до 100 км

Про це повідомив член правління Ліги оборонних підприємств України директор Інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.

За його словами, йдеться про ЗРК, в основі якого допрацьована під знищення повітряних цілей керована ракета високоточної системи залпового вогню «Вільха», що прийнята на озброєння та серійно виробляється в інтересах ЗСУ з 2019 року.

Відзначається, що у найбільш просунутої версії «Вільха-М» ракета має дальність по наземних цілях у 120 км, при цьому при стрільбі на максимальну дальність вона набирає висоту понад 30 км. При цьому пропозиція, яку після детального опрацювання всіх конструкційних, технологічних і технічних нюансів цього питання ДККБ «Луч» представило на розгляд у Міністерство оборони, потребує досить невеликого фінансування (значно менше ніж $400-500 млн, в які оцінювалося створення подібної системи у 2010 році, – прим. ДЕ) може бути реалізована в готовий виріб у достатньо стислий термін. Це зумовлене тим, що більшість складових частин, котрі після доопрацювання ввійдуть у склад комплексу, вже створена й подекуди виробляється серійно.

Доопрацювання ракети від «Вільхи» спрямоване на гарантоване знищення типових повітряних цілей, зокрема й тих, яким сьогодні може протидіяти лише ЗРК С-300. Така зенітна керована ракета (ЗКР) буде стартувати з ТПК (штатні від С-300), які сьогодні виробляє підприємство «Візар». Контур управління ракетою близький до того, що вже відпрацьовано в ході модернізації ЗРК С-125 (модернізація для ВС Анголи). На ракеті може встановлюватися як напівактивна, так і активна радіолокаційна головка самонаведення (ГСН) з інерціальною системою наведення й лінією передачі даних. Така ГСН розроблена членом Ліги оборонних підприємств України, приватною компанією «Радіонікс» і забезпечує виявлення і захоплення радіолокаційних цілей з ЕПР = 3 м на дальності близько 20 км, що суттєво збільшує точність наведення ракети, зокрема й по високоманеврових цілях.

Установка активної ГСН суттєво змінить методи наведення ракети на ціль. Замість радіокомандного управління буде реалізований метод комбінованого наведення. На початковій ділянці траєкторії польоту ЗКР використовується інерціальне наведення з постійним кутом упередження. Цей метод використовується в площині «тангажу» й забезпечує після запуску вивід ракети у верхні, більш розріджені шари атмосфери. Ракета на початковій ділянці рухається за аеробалістичною траєкторією. Такий політ ЗКР істотно збільшує дальні кордони зони ураження ЗРК як по малошвидкісних, так і по маловисотних цілях.

Використання на кінцевій ділянці траєкторії наведення ракети активної ГСН дозволяє здійснити принцип «вистрілив і забув», що істотно скорочує робочий час комплексу з пошуку і захоплення цілей на супроводження. Використання в ролі зондувального сигналу активної ГСН складної фазокодоманіпулювальної послідовності дозволяє суттєво знизити дію активних навмисних перешкод на головку самонаведення ракети, що забезпечує високу ймовірність (більше як 0,9) ураження цілі.

Візуалізація перспективного українського ЗРК середньої дальності «Дніпро», який має багато схожих рис з проектом від КБ «Луч»

Варто додати, що у кооперацію з виробництва такого ЗРК середньої дальності, крім ДККБ «Луч» та компанії «Радіонікс», буде залучено ще близько десятка ключових вітчизняних підприємств.