На щастя, в Україні після розпаду СРСР і тривалого періоду занепаду оборонно-промислового комплексу, не тільки збереглися, а й продовжували розвиватися кілька підприємств – як державних, так і приватних – продукція яких займає гідне місце на світовому ринку засобів РЕБ, і дозволяє підвищувати боєздатність збройних сил України в області радіоелектронної боротьби. Оцінити можливості українського ОПК на цьому найважливішому напрямі можна на прикладі одного з приватних підприємств, які продовжують і розвивають накопичений в СРСР досвід, і давно отримали визнання як у вітчизняних, так і у зарубіжних замовників. Одним з таких флагманів галузі є київська холдингова компанія «Укрспецтехніка». ВАТ «ХК «Укрспецтехніка» працює в Україні з 1989 року. Спеціалізація компанії включає, в тому числі, розробку, виробництво і модернізацію озброєння та військової техніки, і зокрема: радіолокаційних комплексів виявлення повітряних, наземних і надводних цілей; автоматизованих систем управління військами, розвідкою, зброєю для ВВС, ППО, ВМФ, поліції і прикордонників; технічних засобів захисту інформації. З 2017 р. компанія входить до складу «Ліги оборонних підприємств України», яка об’єднує понад 60 приватних підприємств української оборонної промисловості.

Агресія Росії та розгорнута на сході війна проти України дозволила активізувати виробництво і пошук нових технологічних рішень у цій сфері. Низка розробок «Укрспецтехніки» вже виробляється серійно, перебуває на озброєнні ЗСУ, а також постачається за кордон. Але, окрім вже запущених у серію зразків, підприємство розробляє цілий ряд новинок, які не мають аналогів на українському, а іноді і на світовому ринку озброєнь.

Одним з таких перспективних виробів є мобільний комплекс боротьби з широким спектром БАК «Полонез». Розроблений ХК «Укрспецтехніка», Він призначений для зниження ефективності ведення противником повітряної розвідки шляхом нейтралізації використовуваного ним БАК. «В силу нових загроз з боку безпілотників, які з’явилися як в ході АТО на Донбасі, так і в інших сучасних конфліктах, ми в ініціативному порядку взялися за розробку мобільного комплексу боротьбі з БАК», – повідомив у 2017 р. заступник генерального директора ХК «Укрспецтехніка» Михайло Прохоренко. «Оскільки ми займаємося розробкою радіолокаційних засобів, і окремо створили постановник перешкод «Анклав», ми вирішили об’єднати ці засоби в єдиний комплекс «Полонез», здатний здійснювати виявлення, ідентифікацію, постановку перешкод окремо навігаційним каналам і каналам управління, телеметрії безпілотних авіаційних комплексів (БПЛА), і видавати цілевказівки комплексам, що здійснюють ураження».

Одним з елементів комплексу «Полонез» став комплекс радіоперешкод «Анклав», також розроблений фахівцями ХК «Укрспецтехніки». Цей виріб виконує функції постановки перешкод навігаційним приймачам GPS/ГЛОНАСС, каналам управління і телеметрії. У 2015 р. була проведена дослідна експлуатація «Анклаву» в зоні АТО. «Коли ми приїхали в район зони АТО, де повинні були працювати, то за даними розвідки було зафіксовано близько 7-8 випадків появи БПЛА НА день», – повідомив за підсумками випробувань Михайло Прохоренко. «Після застосування «Анклаву» безпілотники були зафіксовані в 30-кілометровій зоні, тобто в зоні дії нашого виробу. Простежується прямий взаємозв’язок – якщо в секторі застосовуються наші вироби, то в цьому ж секторі фіксуються випадки падіння БПЛА. За даними нашої розвідки відомо, що противник стурбований застосування нашою стороною засобів придушення, а інтенсивність польотів БПЛА в районі застосування «Анклаву » значно зменшилась».

Існує і «міська» версія «Анклаву» під назвою «Анклав-Малюк». Комплекс «Анклав-Малюк» має обмежену дальність дії, і це основна його відмінність від базового виробу «Анклав». За рахунок зменшення габаритів і потужності випромінювання, було збільшено час автономності роботи до 6 годин на безперервному режимі. «Анклав-Малюк» розрахований для використання в міських умовах, він може легко переноситися однією людиною в рюкзаку. Використовується для запобігання несанкціонованого застосування БПЛА при великому скупченні людей. Також його можна ефективно використовувати при супроводі VIP-персон, проведенні масових заходів в межах міста і т.д. «Анклав-Малюк» повністю випробуваний і готовий до серійного виробництва. Для України це справді унікальна розробка – мобільна, портативна, ніхто такий виріб раніше не використав.

За словами представників «Укрспецтехніки», державні підприємства не працюють в цьому напрямку і не створюють конкуренцію «Анклаву». У той же час, певна кількість іноземних держав зацікавлена у подібних виробах. У компанії вважають, що такі вироби повинні бути на озброєнні не тільки підрозділів ЗС України, які перебувають у безпосередньому контакті з ворогом, але і в районах зосередження військової техніки, танкових і артилерійських підрозділів, складів і арсеналів зі зброєю, нафтосховищ і аеродромів. Також розглядаються перспективи використання комплексу «Анклав» Повітряними силами України, з метою захисту підрозділів ЗРВ і РТВ від ударних і розвідувальних засобів ворога. Крім того, комплекс «Анклав» може знайти застосування і у ВМСУ – крім боротьби з БПЛА, він може використовуватися проти наведення високоточної зброї, такої як крилаті ракети з навігаційними приймачами. Таким чином, комплекс «Анклав» має широкий спектр застосування, а його ефективність використання в боротьбі з БПЛА багаторазово підтверджена практичним застосуванням в зоні АТО.

Іншою інноваційною розробкою київської компанії «Укрспецтехніка» стала перша вітчизняна портативна зброя для протидії безпілотним літальним апаратам – радіоелектронна рушниця для боротьби з комерційними БПЛА. За словами Михайла Прохоренко, рушниця призначена для боротьби з комерційними, доступними моделями БПЛА, які, головним чином, і застосовуються в бойових діях «гібридної війни», а також для здійснення різного роду диверсій і терористичних актів. «Як показав досвід останніх конфліктів – не тільки в Україні, але і сирійського, і іракського – саме найпростіші масові та дешеві безпілотні літальні апарати різних типів найбільш широко застосовуються в сучасних локальних війнах. І цілком природно, що виник світовий тренд розробки мобільних, і простих в експлуатації засобів боротьби для їх придушення», – вважає представник менеджменту «Укрспецтехніки».

«Рушниця може застосовуватися безпосередньо на передньому краї у зоні бойових дій, а також, наприклад, для супроводу армійських колон, оскільки невелика вага і можливість автономної роботи до восьми годин дозволяють транспортувати засіб на автомобілях, бронетехніці, або на квадроциклах, які ми бачимо як основний транспортний засіб для особового складу з подібним озброєнням», – поінформував Прохоренко про можливості застосування засобу РЕБ. «Іншою сферою для найширшого застосування може стати цивільний ринок – захист різного роду об’єктів, масових заходів, супровід кортежів. Рушниця пройшла заводські випробування, дальність протидії БПЛА – до двох кілометрів, тобто відстань прямої видимості. Принцип дії – постановка перешкод навігаційним каналам. Відмінною особливістю нашого вироби є можливість постановки купола над об’єктом радіусом до 5 км, яку надають кругові антени, що входять в комплекс», – повідомив заступник директора ХК «Укрспецтехніка», підкресливши, що при створенні рушниці не використовувалися російські комплектуючі. За даними розробника, радіус дії портативної системи РЕБ – до 5 км, працює в автономному режимі вісім годин. Зарубіжні аналоги на сьогоднішній день розроблені в США, Туреччині, Польщі, РФ.

Іншою розробкою компанії, яка заслуговує на пильну увагу вітчизняних і зарубіжних замовників, став контрбатарейний радар «Бісквіт-КБ», представлений «Укрспецтехнікою» у 2019 р. За словами вітчизняних зброярів, їх розробка не має аналогів на пострадянському просторі, а також не поступається, а за рядом параметрів перевершує закордонні контрбатарейні РЛС. Зокрема, РЛС «Бісквіт-КБ», розроблена київською холдинговою компанією «Укрспецтехніка», призначена для радіолокаційної розвідки позицій мінометів, реактивних систем залпового вогню, артилерії великого калібру і автоматизованої передачі радіолокаційних даних по каналах зв’язку на перспективні автоматизовані системи.

Потреба ЗСУ у подібних системах, за словами розробників, становить десятки одиниць. Радар «Бісквіт», який був вперше представлений на виставці «Зброя та безпека-2019», за своїми характеристиками є аналогом американських радарів ANTPQ-48,49, які перебувають на озброєнні ЗСУ і прекрасно зарекомендували себе у війні. Однак на відміну від американських радарів, в яких перед поставкою в Україну «обрізали» функцію коригування вогню артилерії, у «Бісквіті» програмне забезпечення своє, і ефективність бойового застосування може бути значно вище.

Крім самої станції, ХК «Укрспецтехніка» створює імітатори подібних радарів. Виявити контрбатарейну РЛС досить легко, і за допомогою імітатора, що працює в тому ж діапазоні, можна заплутати противника, не дозволивши йому визначити місце роботи справжнього радара. Деякі вироби «Укрспецтехніки» добре знайомі і вітчизняним, і закордонним замовникам ще з довоєнних часів, після 2014 р. зазнали значного апгрейдингу і були вдосконалені. Зокрема, мова про РЛС П-18 «Малахіт», яка отримала швидкорозгортаєму антену. Компанія представила новинку на ХV Міжнародній спеціалізованій виставці «Зброя та безпека-2018». «Нам вдалося зберегти конфігурацію антени «Малахіту», яка, в свою чергу, натхненна конструкцією П-18 – оскільки дана антена має прекрасні характеристиками, свого часу була відмінно прорахована, і не потребує допрацювань», – повідомила тоді в інтерв’ю інформагентству «Оборонно-промисловий кур’єр» голова правління АТ «Холдингова компанія «Укрспецтехніка» Віра Кошова.

Конструкція, яка була представлена ​​на виставці «Зброя та безпека-2018», сьогодні вже має дещо інший вигляд: зокрема, якщо раніше швидкість розгортання була 15-17 хвилин, тепер фахівцям «Укрспецтехніки» вдалося прискорити її до семи хвилин. Цей параметр дуже важливий для операторів, адже він покращує мобільність РЛС. Цього вдалося домогтися за рахунок впровадження пневматики.

З інших новинок слід виділити радіолокаційний вимірювач швидкості польоту снаряда РВШ, створений підприємством в 2019 р. Пристрій призначений для вимірювання початкової швидкості снаряда різного калібру на виході зі ствола гармати. Вимірювач може бути розміщений двома способами – як на тринозі, так і на САУ або танках – і може бути інтегрований в системи артилерійського вогню. За словами розробників, ЗСУ вимагають мінімум сотні подібних приладів. Сьогодні вітчизняні збройні сили використовують застарілі зразки подібної техніки на кшталт АБС (артилерійські балістичні станції), або взагалі користуються секундомірами. За винятком елементної бази, всі комплектуючі РВШ українського виробництва, що дозволяє пристрою компанії «Укрспетцехніка»  значно вигравати в ціні в порівнянні з розробками фактичного монополісту на ринку подібних радарів – датської компанії Weibel.

Таким чином, на одному тільки прикладі «Укрспецтехніки» можна констатувати факт – Україні під силу випускати конкурентні засоби РЕБ, які не поступаються, а десь і перевершують іноземні – в тому числі російські – аналоги. Але що ж сьогодні може дати Україні перевагу над агресивним сусідом, чиї розробки по праву займають місце одних з найбільш передових у світі, а фінансові та виробничі можливості є одними з найпотужніших на планеті? Фахівці «Укрспецтехніки» вважають, що таким фактором може стати якість. За словами Михайла Прохоренка, твердження про якісну перевагу військової техніки російського виробництва над українською, які часто зустрічаються в пресі, є необґрунтованими. Свою думку Прохоренко підтвердив конкретним прикладом – порівнянням однієї розробки за одним показником якості. «Однією з основних вимог не тільки Міноборони України, а й іноземного замовника є якість виробу. При цьому найважливішим фактором у досягненні високої якості є військове представництво, яке виступає ключовою сполучною ланкою між органами управління, і підприємствами промисловості. Показники якості озброєння та військової техніки (ОВТ) оцінюються в процесі державних випробувань, де аналізуються технічні та експлуатаційні характеристики виробів, а також інші їх властивості, – вважає Прохоренко. – Підтвердженням якості ОВТ є, звичайно ж, його експлуатація та застосування за призначенням в різних погодних і бойових умовах, не передбачених і виходять за рамки програми проведення різного роду випробувань. По суті, під якістю виробу мається на увазі сукупність властивостей, необхідних для застосування виробу за призначенням. Формування якості починається з технічного завдання, коригується при розробці і виготовленні, в кінцевому рахунку відбивається в технічній та експлуатаційній документації. Одним з показників якості є надійність. Це здатність виробу, або його складових частин, тривалий час зберігати можливість експлуатації без істотного погіршення тактико-технічних характеристик. Надійність характеризується такими показниками, як напрацювання на відмову, середній час відновлення та інші. Такі показники ґрунтуються на обліку відмов під час експлуатації. В останні роки значно зросли показники надійності ОВТ, і для цього є об’єктивні причини – перш за все, використання сучасної елементної бази світових виробників, застосування в програмному забезпеченні міжнародних протоколів, і так далі.

Все це повною мірою стосується і нашої розробки – радіолокаційної станції П-18 «Малахіт». Це цифрова перешкодозахищенаі станція, призначена для виявлення повітряних і надводних об’єктів на великій відстані. Процес обробки і видачі цілевказівок відбувається в автоматичному режимі. Не будемо порівнювати можливості і ТТХ сучасної станції «Малахіт» з її радянської попередницею – порівняння буде не на користь останньої. Досить сказати, що надійність старої «П-18» становила лише 140 годин. У 2005-2013 рр. російським ВАТ «НВО «ЛЕМЗ» і ВАТ «НИТЕЛ» була розроблена модернізована РЛС П-18-2, в якій використовується цифрова обробка даних. У цій версії станції показник надійності – середній час напрацювання на відмову – становить 800 годин. За цим показником недалеко пішли і інші підприємства країн СНД і Балтії, які виконували модернізацію П-18. Наприклад, Білорусь, де науково-виробничим унітарним підприємством «Тетраедр» був розроблений модернізований варіант радіолокаційної станції TRS-2D, або Казахстан з модернізацією П-18 від СКТБ «Граніт», а також Литва, де компанією LiTak-Tak була створена РЛС P-18ML. Все, чого змогли домогтися наші колеги в збільшенні надійності своїх станцій – це середній час напрацювання на відмову 1000 годин. Що стосується цього показника у РЛС «Малахіт» від ХК «Укрспецтехніка», то він становить 2000 годин. Різниця очевидна. Але і це далеко не межа. За роки війни з Російською Федерацією РЛС «Малахіт» стала основною і наймасовішою в Військово-повітряних силах ЗС України. Досвід експлуатації цієї станції показали високу якість і надійність роботи. За даними військових, є станції з показником надійності в 20000 годин і більше. Таким показниками позаздрять не тільки підприємства СНД, але і відомі зарубіжні метри військової промисловості, постачальники ОВТ для країн блоку НАТО.

І це лише один приклад – виріб одного підприємства, один критерій оцінки. Продукція українських підприємств високо оцінюється міжнародними фахівцями ринку озброєнь. Україна була, є і буде виробником якісного високотехнологічного озброєння. А якість російських виробів, при всіх їх перевагах, в останні роки знижується через складність доступу до якісної елементної бази світових виробників через західних санкцій», – підсумовує Прохоренко. Таким чином, саме якість продукції сьогодні може стати козирем українських виробників, який дозволить не тільки змінити баланс сил в російсько-українському протистоянні, але і потіснити росіян з зарубіжних ринків.

Дмитро Козлов, заступник директора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння (ЦДАКР), директор інформаційного агентства «Оборонно-промисловий кур’єр»

Джерело: «Оборонно-промисловий кур’єр»