Центр досліджень армії, конверсії і роззброєння разом з Інститутом законодавства Верховної Ради України та Женевським центром демократичного контролю над збройними силами підсумував результати Міжнародної конфереренції «Законодавче забезпечення парламентського контролю в оборонно-промисловому комплексі України», яку було проведено 14 березня 2018 року в Києві. За результатами було підготовлено звернення до парламентарів:

Щодо подальшого розвитку оборонно-промислового комплексу (ОПК) України

14 березня 2018 року в Інституті законодавства Верховної Ради України відбулася міжнародна науково-практична конференція «Законодавче забезпечення парламентського контролю в оборонно-промисловому комплексі», організована спільно з Центром досліджень армії, конверсії і роззброєння та Женевським центром демократичного контролю над збройними силами. У конференції взяли участь керівники органів виконавчої влади, народні депутати України, відомі вчені, промисловці, представники іноземних дипустанов, громадськості та ЗМІ (див. «Голос України», № 51 за 20.03.2018 р. та № 59 за 29.03.2018 р.).

В ході обговорення його учасниками представлено аналітичні матеріали та пропозиції, спрямовані на подальший розвиток ОПК та його адаптацію до стандартів НАТО, які полягають у наступному.

Зовнішньоекономічна діяльність

• Зняття існуючої в українському законодавстві заборони на створення спільних із зарубіжними партнерами підприємств забезпечить входження на український ринок потужних інвесторів.
• Надання підприємствам усіх форм власності права здійснювати зовнішньоекономічну діяльність під наглядом держави, але без обов’язкового звернення до спеціальних експортерів із запровадженням державної сертифікації виробництв.

Право самостійно здійснювати імпорт озброєння і військової техніки (ОВТ) зменшить фактичні витрати орієнтовно на 5–7 %, які відраховуються як комісійні спецекспортеру.

Розв’язати проблему можна шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» (№ 549-ІV), а також Положення про порядок надання суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 838 від 08.06.1998 р.

Формування і виконання державного оборонного замовлення (ДОЗ)

• Законодавче забезпечення залучення приватних підприємців до реалізації завдань ОПК та розвитку державно-приватного партнерства.
• Забезпечення державою фінансування підготовки серійного виробництва оборонної продукції на підприємствах всіх форм власності у разі включення її у ДОЗ.
• Врахування грошового винагородження при впровадженні розробок, технологій у серійне виробництво (виплата роялті) підприємствам – розробникам ОВТ.
• Удосконалення діяльності військових представництв із концентрацією їх на контролі якості продукції та вилученням із функцій військової прийомки погоджування розрахунково-калькуляційних матеріалів.

Розвиток оборонних технологій

• Включення до державного оборонного замовлення здійснення науково-дослідних робіт, спрямованих на створення нових видів ОВТ.
• Створення у структурі Уряду органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, на зразок Управління перспективних дослідницьких проектів Міністерства оборони США (DARPA), із покладенням на нього визначення перспективних розробок у сфері безпеки і оборони та забезпечення науково-аналітичним обґрунтуванням усіх питань розвитку ОПК, включно із сертифікацією та переходом на стандарти НАТО.
• Розробка Кабінетом Міністрів України принципів національної системи сертифікації ОВТ за стандартами Північно-Атлантичного альянсу та завдань щодо утворення мережі лабораторій з випробування ОВТ вітчизняного виробництва за стандартами НАТО.

Управління ОПК

• Створення єдиного урядового органу управління ОПК (Державного агентства) – центрального органу виконавчої влади, підпорядкованого профільному віце-прем’єр-міністру, зважаючи на наявність 16 замовників у міністерствах і відомствах. Цей орган покликаний формувати та реалізовувати державну воєнно-промислову політику, розпоряджатися бюджетними коштами та виявляти законодавчу ініціативу, а також формувати загальну потребу всіх силових відомств, відповідати за впровадження нових технологій, створення спільних з іноземними партнерами виробництв, уніфікацію та стандартизацію ОВТ, включно із створенням мережі випробувальних лабораторій.
• Формування в Уряді Міжвідомчої комісії з питань переозброєння Збройних Сил України та інших збройних формувань із введенням до їхнього складу представників Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Генерального штабу ЗСУ, Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міноборони України, Державного космічного агентства України, ДК «Укроборонпром» та ГО «Ліга оборонних підприємств України», НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».
• Модернізація Закону України «Про державне оборонне замовлення», а також прийняття законів «Про створення та виробництво боєприпасів, озброєння, військової та спеціальної техніки», «Про військово-технічне співробітництво України з іноземними державами», «Про офсетні угоди» (нині офсетні угоди виключено з умов укладення контрактів до завершення АТО, проте законодавчого забезпечення цього питання вимагає і необхідність досягнення відповідності Директиві Європейського Союзу 2009 року; світові обсяги офсетних угод у 2016 р. склали 430 млрд. дол.), «Про державно-приватне партнерство» (остання версія проекту Закону «Про гарантування прав інвесторів та залучення приватних інвестицій на умовах застосування механізму державно-приватного партнерства в оборонно-промисловому комплексі»).

Матеріал розміщено залюб’язною згодою

Інформаційно-консалтингової компанії «Defense Express»

Повний текст новини читайте за посиланням:
defence-ua.com