Для організації успішного військово-технічного співробітництва (ВТС) сторони мають бути послідовними, а приватні оборонні підприємства мають отримати вільний доступ до світового ринку озброєнь. На цьому наголосив директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) Валентин Бадрак під час міжнародної дискусії «Міжнародне співробітництво у сфері ОПК: виклики та ризики» у рамках презентації TRUMAN Agency та Інститутом світової політики щоквартального аналітичного матеріалу «Аудит зовнішньої політики України. Індекс відносин». У своєму виступі він підкреслив, що нині також у якості виконавчого директора представляє Громадську спілку «Ліга оборонних підприємств України», яка об’єднує понад три десятки підприємств та пропонує широкий спектр технологій й озброєнь.

Говорячи про послідовність України у галузі ВТС, виконавчий директор Ліги оборонних підприємств України відзначив, що інколи Україна демонструє нездатність виконати вже прийняті рішення, що стримує партнерів. Зокрема, за словами фахівця, так сталося, коли між президентами України та Франції в 2015 році було досягнуто домовленості щодо низки проектів, і в тому числі, щодо закупівлі засобів зв’язку французької компанії Thales та організації їх виробництва в Україні,  але врешті решт військове відомство України здійснило інший вибір. «Так само й нині, українська сторона домовилась на такий проект з Туреччиною, включно повну передачу технологій на виробництво засобів зв’язку на території України, а, на жаль, є підстави казати про гальмування владою виконання цього рішення». Бадрак додав, що інша держава свідомо здійснює тиск на українське військово-політичне керівництво з метою перегляду умов вже укладених контрактів і нав’язування своєї нової концепції, звісно, ця держава  хоче бути  постачальником таких технологій. Експерт переконаний, що Україна, яка фактично втрачає Францію як потужного партнера у галузі військово-технічного співробітництва, що підтверджує відмова Парижу 18 квітня ц.р. від проведення спільна українсько-французької комісії з питань ВТС, може втратити й Туреччину та перетворитися на непередбачуваного, ненадійного партнера в сфері ВТС.

Водночас, наголосив Бадрак, «потрібно, щоб західні партнери чітко усвідомлювали, що прямий експорт озброєнь в Україні – це не найкраща ідея». При цьому він пояснив, що крім обмежень західного експортного законодавства, необхідно враховувати і «стриманість» української влади з даного питання. Він також уточнив, що «багато хто» у Києві є побоюється, що «занадто великий» імпорт ВВТ в ході розпочатого переозброєння армії «може стати загрозою для українського ОПК».

Керівник ЦДАКР зазначив, що «раніше ВТС України зводився до експорту озброєнь, сьогодні – це імпорт…» «Але Україні потрібні не закупівлі, а двосторонні проекти з використанням зарубіжних технологій, і створенням виробництв на території України», – підкреслив він.

В.Бадрак визнав, що на поточному етапі початих за підтримки Заходу в умовах зовнішньої агресії реформ українського оборонного сектора, в Україні відсутні необхідні повноцінні умови «як для залучення зарубіжних інвестицій в оборонну промисловість, так і для реалізації технологічних і виробничих можливостей ОПК, в тому числі на зовнішніх ринках». При цьому, зазначив він, вже відзначена тенденція винесення поруч приватних українських оборонних підприємств своїх виробництв за кордон, а також «витоку» українських чутливих технологій.