Нова зброя для «Козака»

Як повідомив на своїй сторінці у ФБ відомий військовий експерт, Директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express, член Правління «Ліги оборонних підприємств України» пан Сергій ЗГУРЕЦЬ, на Гончарівському військовому полігоні пройшла демонстрація нового бойового модуля, який був встановлений на бойовій колісній броньованій машині «Козак-2М». Це тристоронній проект, у якому беруть участь турецька компанія Aselsan, державне Київське конструкторське бюро “Луч”, а також приватне підприємство НВО «Практика», яке є розробником та виробником бойової броньованої машини.

Компанія Aselsan, у свою чергу, є розробником дистанційно керованого бойового модуля, системи управління цим модулем, а також засобів спостереження за полем бою (насамперед йдеться про тепловізор).

Представлений модуль може оснащуватись різними типами кулеметів, але головна його ударна сила – це вітчизняний протитанковий ракетний комплекс «Бар’єр» у виконанні зі збільшеною кількістю ракет на пусковій. Це чотири ракети РК-2С. Максимальна дальність пуску – 5 кілометрів, бронепробиття за динамічним захистом — 800 міліметрів. Також можуть застосовуватися ракети з уламково-фугасною, а також із термобаричою бойовою частиною. Система управління ракетою – лазерна, напівавтоматична. Перезарядження – через люки на даху машини.

Маса модуля – в межах 400 кілограмів. Модуль оснащений одномоментними двигунами, які забезпечують швидкість перекидання вісі прицілювання, за твердженнями представників турецької компанії, до 30° на секунду.

Під час випробувань у день були здійснені пуски керованою протитанковою ракетою РК-2С на відстань у 1, 8 кілометри по мішені, що рухається, а також вночі – на відстані у 3 кілометри по броньованій цілі, з використанням тепловізору компанії Aselsan. За пусками спостерігала закордонна військова делегація. Пуски були вдалими.

Раніше ДержККБ «Луч» та представники компаніі Aselsan проводили бойові пуски з іншої бойової машини, яка була представлена компанію «Українська бронетехніка». Можна припустити, що застосування різних мобільних платформ є відлунням українських реалій, де спецекспортери використовують усі можливі варіації, аби задовольнити вимоги закордонних замовників.